Основою формування українських державних символів стала історична традиція ще з часів Давньої Русі. Князь київський Володимир Великий мав власний герб – золотий тризуб на синьому фоні. Прапор Руської землі був переважно червоний із золотим тризубом. Корогва Галицько-Волинського князівства блакитного кольору із золотим левом.
У статті 20 Конституції України вказано, що державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України. Державний Прапор України - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.
На початку незалежності свято мало муніципальний характер і святкувалося лише в Києві 24 липня (саме цього дня у 1990 році синьо-жовтий прапор було піднято над столичною мерією). Після провалу путчу в Москві 23 серпня 1991 року група народних депутатів внесла синьо-жовтий прапор до сесійної зали Верховної Ради. Наступного дня було проголошено незалежність України, а історичний прапор відправили до музею Верховної Ради. 4 вересня 1991 року національний прапор України було піднято над будинком парламенту. 18 вересня 1991 року президія Верховної Ради України своєю постановою "Про прапор України" фактично надала синьо-жовтому біколору статус офіційного прапора країни. З цього дня під цим прапором працювали українські дипломатичні відомства, складали присягу військовики тощо.
28 січня 1992 року ВРУ прийняла постанову "Про затвердження державним прапором України національного прапора", яким вже офіційно затвердила "прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої - синього кольору, нижньої - жовтого кольору…"Що стосується Дня державного прапора України, це свято було засновано в 2004 році указом другого президента України Леоніда Кучми.
Свято встановлено "…для вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України…"
У 2009 році тодішній президент Віктор Ющенко вніс до указу Кучми зміни, давши старт щорічній офіційній церемонії підняття прапора 23 серпня по всій Україні. До речі, перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора відбулося ще 22 березня 1918 року, коли Центральна Рада прийняла закон, затвердивши поєднання кольорів як прапор Української Народної Республіки. Варіантів та ідей, як правильно називати український прапор, безліч. Хтось називає прапор "жовто-блакитним", хтось - "жовто-синім", треті пропонують "перевернути" прапор.
Перший законодавчий акт, який врегулював порядок кольорів на прапорі як синьо-жовтий, було прийнято 27 (14 за старим стилем) січня 1918 р. Під час дискусій про державні символи України в 1989–1991 рр. прапор також визначався як синьо-жовтий. Єдиною альтернативою для нього, яку відстоювали депутати-комуністи, була радянська символіка – червоно-блакитний прапор УРСР, або триколор з червоною смугою. І все ж, згідно із законами геральдики є правило за яким кольори прапора зчитуються з герба, починаючи з гербової фігури і закінчуючи полем. Простіше кажучи, як правило, кольори читаються "зверху вниз".
У цьому місці повертаємося до офіційного опису прапора в постанові Верховної Ради 28 січня 1992 року. Там фігурують синій і жовтий кольори. Тобто український прапор повинен читатися як "синьо-жовтий". Хоча, звичайно, суперечок з цього приводу досі достатньо.
В Україні з нагоди свята триває комплекс урочистих заходів, зокрема проведення щороку 23 серпня о 09:00 офіційної церемонії підняття Державного прапора України у Києві, обласних і районних центрах та інших населених пунктах України. У церемонії беруть участь діячі науки та культури, представники міжнародних, громадських, релігійних організацій та політичних партій. Звичайні українці, а також підприємства, державні установи та організації вивішують державний прапор України.
А в 2015 році на Софійській площі в Києві відбулася виставка "Прапорів-реліквій". На ній представили понад 60 національних прапорів - бойових, волонтерських - з Національного музею історії, а також фрагмент легендарного прапора з телевежі на горі Карачун у Донецькій області.
Це прапор – вільної країни,
Це прапор – міста і села,
Це стяг моєї Батьківщини,
І в ньому вічності добра.
Він майорить, як синє небо,
Безхмарний – символе добра,
А жовтий – золоте колосся,
Відбиток віри та тепла.
І він, звеличиться над нами,
Показуючи вірний шлях,
Блакитним й жовтим кольорами,
На небі й на своїх полях.
|